Першого та другого травня Львів святкуватиме День батяра.
Який він, справжній львівський батяр? Це веселий, жартівливий, дотепний неформал, людина, яка вміє додавати гарного настрою. Батяр – підкорювач жіночих сердець. Водночас він бешкетує, веселиться, любить пиво, а також плодово-ягідне вино. А от на справжнє – виноградне – батярам бракувало грошей, адже воно було дороге.
Батярський дух зародився у міжвоєнний період. А саме слово має мадярське походження. "Батер" – так угорці називали малих хуліганів, бешкетників. Потім це "звання" прилипло до старших розбишак. У батярів – своя говірка. Приміром, на рогатку вони казали "катапулька", пияка називали "бухарик", "зацьмаканий", а горілку – "цьмага".
Щоправда зараз справжньої батярської культури вже немає. Це була традиція свого часу, яка мала відповідний колорит, і вважалося, що Львів – єдине батярське місто. Батяри носили ляску, яка була дуже модною у 30-і роки. Щоправда, молодші батяри її не мали. Ляски використовували для захисту, могли ними навіть битися. Адже всередині в них був металевий прут. У батярів були свої Маньки – дівчата-батярки. Їх так називали, бо тоді було дуже популярне ім'я – Марія. З Маньками батяри ходили на танці, а потім й одружувались. Щоправда, жонаті гульвіси вже не батярували.
Немає коментарів:
Дописати коментар