Нові прислівники

Поява нових прислівників засвідчує, що мова наша не стоїть на місці, а жваво розвивається. Виникають вони за усталеними зразками на заміну частотних зворотів. 

Ось прислівників, які вже трапляються в мовленні, але ще не встигли потрапити в нормативні словники: 

Увага! Конкурс!

 Уже скоро стартує Всеукраїнський відкритий марафон з української мови імені Петра Яцика.

Учасниками марафону можуть бути учні 3-11 класів закладів загальної середньої освіти.

Участь у марафоні є добровільною та безкоштовною.

Півтори тисячі слів на одну букву

Замальовка «ЗАЙДАМ — ЗАСЬ!»

Зайнявся, забагровів захід. Злегка завівав західний зефір. Зверху — золотозоряний звід. Зоріло: з’являлися зорі-зернини, замріяно зиркали. Здвиження. Заховалися змії: земля здвигнулася. Задумливі зелені зорі застигали. Звичні, знайомі зірки звірокола зникали, змінювалися, знову з’являлися. Зорепадило. Звіздохватки знімали зірки. Згодом зорі здійнялися, згасаючи. Зверху зайнялося, заясніло, запалало. Загорялася заграва. Земля збирає зорі.

Зоремир зупинився, зогледівши зверху знак змієвидного звіра, заплющився... Залізо зачали з землі. Залізо — зброя. Золотавий

15 цікавих фактів про українську мову

1. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

Чи правильно ми називаємо час?

З повагою ... Кому треба?

Чи потрібна кома після словосполук «з подякою», «з повагою» у ділових листах?

Конструкції на зразок «З подякою дирекція школи»; «Щиро Ваш П. Павлишин»; «Із вдячністю за підтримку оргкомітет форуму» та ін. — це усталені етикетні формули, які часто вживають в офіційних листах. Помилково в таких висловленнях після сполучень слів «з подякою», «з повагою» ставлять кому. Очевидно, ці конструкції є неповними реченнями. Натомість повні речення мають таку форму: «Із подякою до вас

Слова без смислового навантаження

Часто вживані слова, які не мають смислового навантаження і не допомагають зрозуміти написане, називають канцеляризмами. Вони збіднюють і знеособлюють нашу мову, роблять її сухою, мертвою, часом важкою для розуміння.

До них належить слово «приймати» у виразах: приймати постанову — природно і просто цю фразу можна передати одним словом — постановити. Відповідно

Мовні кліше

Слова - це не мідяки,  якими не шкода розкидатися. Слова - це валюта, а пуста мова не варта і доброго відгуку про неї.

У мові є звороти, які в деяких мовленнєвих ситуаціях повторюємо без змін як стійку словесну формулу. Від фразеологізмів вони відрізняються тим, що зберігають своє пряме лексичне значення і їм не властиве будь-яке забарвлення. До таких стійких словосполучень відносимо кліше, штампи та складені найменування.

Кліше — звичний зворот, який регулярно повторюємо у певних умовах і

Успіху домагаємося чи добиваємося?

Сучасне суспільство не може існувати без мови – найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думок та передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Мова – наше національне багатство, тому на перший план виходить питання культури мови. Серед них головними є питання оволодіння правилами граматики, правопису, вимови й наголошення.

Обираємо до Верховної Ради України чи до парламенту

Відомо, що слово вмирає з трьох причин. Перша — коли зникає народ, носій цієї мови, друга — коли зникає предмет, поняття чи явище, яким його називали. Обидві ці причини є об’єктивними, оскільки зумовлені реаліями дійсності. Третя ж причина є суб’єктивною, бо люди починають зумисне називати те чи інше слово інакше й навіть іншою мовою. Наприклад, існує й донині Верховна Рада України, а не парламент, головує на ньому,

Відповідаємо за свої вчинки чи несемо за них відповідальність?

Хтось з мудрих сказав: "Немає людини, яка б не робила помилок, але той, хто виправляє свої помилки - мудрець". Справді, у своєму мовленні (чого гріха таїти) ми допускаємо якісь неточності, або ж, навпаки, стараємося говорити так, як усі, "щоб не виділятись", проте треба звикати до правильного наголосу, вимови..., зрештою, людина має відчувати насолоду від того, що процес навчання є безконечним.

Запозичення – це збагачення мови чи її заміна?

Одним із найцікавіших мовних явищ нашого часу є запозичення. Чи воно потрібне? 

Як стверджують мовознавці, серед 6 тисяч мов світу немає "чистих" мов, бо "запозичення - це показник культурно-політичного напряму розвитку країни". Проте, мусимо пам’ятати що безвідповідальне позичання приведе нас до банкрутства -

Мовні нюанси. Пароніми

Багато проблем у мовців виникає, коли вони стикаються з паронімами – словами, що є досить близькими за будовою і звучанням, але різними за значеннями. Підступність їхня полягає у тому, що вони можуть різнитися інколи лише однією буквою, але значення слова при цьому зміниться радикально. Часто вони мають один корінь, а різняться лише префіксом, суфіксом чи закінченням. Разом з тим варто пам'ятати, що звукова, а іноді й значеннєва близькість паронімів може призвести до сплутування їх: національний – націоналістичний, відпуск – відпустка, хресний – хрещений, причинний – причиновий.

"В" чи "НА", або хто проти стилістичних норм української мови

Вже вкотре Міністр освіти і науки Дмитро Табачник продовжує стверджувати, що можна вживати словосполучення "на Україні". 

"Я вже колись говорив, що обидві форми абсолютно правильні, тому що прийменник "на" і "в" не є мірилом державності", - сказав міністр освіти в інтерв'ю російському радіо "Ехо Москви". "Коли ми говоримо "на Кубі" - це правильна історично сформована форма російської мови. Але це не скасовує кубинську державність. Так само можна говорити  "на 

"Заговори, щоб я тебе побачив" (Сократ)

Привели одного разу до філософа юнака, щоб той навчив хлопця мистецтву ораторства. І Сократ, щоб перевірити здібності юнака, сказав: "Заговори, щоб я тебе побачив ..."

"Яка людина, така його і мова", - вважав Сократ. Звідси і з'явився цей чудовий сократовский афоризм.