15 цікавих фактів про українську мову

1. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

День філолога та День слов’янської писемності

24 травня — День філолога та День слов’янської писемності і культури.

Про всепереможну сутність слова найкраще скажуть українські прислів’я, такі, скажімо, як "Краще переконувати словами, як кулаками», «Коня керують уздами, а чоловіка — словами».

Слова без смислового навантаження

Часто вживані слова, які не мають смислового навантаження і не допомагають зрозуміти написане, називають канцеляризмами. Вони збіднюють і знеособлюють нашу мову, роблять її сухою, мертвою, часом важкою для розуміння.

До них належить слово «приймати» у виразах: приймати постанову — природно і просто цю фразу можна передати одним словом — постановити. Відповідно

День української мови та писемності

Мова — це неоціненний божий дар, даний людині. Вона супроводжує нас від самого народження,  без неї не обійтися у щоденній практиці спілкування. І навіть коли ми думаємо, то в пам'яті відтворюємо відомі нам слова і фрази. Власні думки формулюємо і передаємо за допомогою мови. Світ пізнаємо через мову, бо в ній нако­пичено життєвий досвід попередніх поколінь. Через мову ми впливаємо на емоції та почуття людей, формуємо їхні естетичні смаки.

Словник гарної української мови

У Львові вийшов друком сучасний словник української мови із серії «Говорімо гарно!» під назвою «Мова — не калька». Його упорядники — Юрко Зелений, Ірина Зубрицька та Тарас Береза. 

У виданні опрацьовано понад 20 тисяч слів та висловів, необхідних для збагачення мовної культури українця. До видання також надається платівка з мовознавчими аудіоматеріалами.

Юрій Шевчук про викладання української мови та мовну шизофренію

Викладач української мови в Колумбійському університеті Юрій Шевчук розповідає про те, чому іноземні студенти вчать українську мову, як можна популяризувати нашу мову в світі, а також про те, чому мало іноземців відчувають потребу вчити українську, живучи в Україні. Слухайте. Думайте.

Що таке афоризми?

Кажуть, що афоризм - це роман одним рядком. Мабуть, так воно і є. Кращі представники роду людського намагалися осягнути сенс буття і залишити нащадкам свої відкриття у формі короткого, влучного, оригінального вислову. 

Справді, у кожної людини в різні моменти життя виникає потреба в осмисленні тих

Успіху домагаємося чи добиваємося?

Сучасне суспільство не може існувати без мови – найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думок та передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Мова – наше національне багатство, тому на перший план виходить питання культури мови. Серед них головними є питання оволодіння правилами граматики, правопису, вимови й наголошення.

Чим відрізняється "лікар" від "хабара"

Як правильно "лікар" чи "лікаря", "хабаря" чи "хабара"?

Іменник "лікар" належить до іменників м'якої групи, тому відмінюємо його так: "лікар" - "лікаря", "лікарю", "лікаря", "лікарем", "на лікарі". Кличний відмінок - "лікарю". Як "Ігор" - "Ігоря", "ледар" - "ледаря", "кобзар" - "кобзаря". Кличні відмінки - "Ігорю", "ледарю", "кобзарю" тощо. 
"Хабар" - іменник мішаної групи. У родовому відмінку однини має закінчення "а", а в називному відмінку множини - "і": "хабар" - "хабара" - "хабарі", "школяр" - "школяра" - "школярі".

Запозичення – це збагачення мови чи її заміна?

Одним із найцікавіших мовних явищ нашого часу є запозичення. Чи воно потрібне? 

Як стверджують мовознавці, серед 6 тисяч мов світу немає "чистих" мов, бо "запозичення - це показник культурно-політичного напряму розвитку країни". Проте, мусимо пам’ятати що безвідповідальне позичання приведе нас до банкрутства -

Slovo до слова — зложиться мова

Якщо людина не знає мови народу, 

на землі якого проживає, то вона є 

або гостем, або окупантом, 

або не має розуму.

Ш. Бернар

Кожен громадянин своєї держави зобов’язаний знати рідну мову,  і так відшліфувати своє мовлення, щоб воно стало досконалим, зрозумілим всім. На жаль, сьогодні повсюдно спостерігаємо невміння мовця грамотно висловити свою думку, і трагедія суспільства – у невмінні це бачити й усвідомити. Хоч мова про це кричить!