вівторок, 24 квітня 2012 р.

Дзвони Чорнобиля душу тривожать



Дзвенить екологічний дзвін. Тривогою та болем наповнені його звуки. Болем за нашу землю, яку зрошують смертоносні кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами ріки, за небо з озоновими дірами, за вирубані ліси. Тривогою – за майбутнє життя.
26 років тому, у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, в ході проведення на 4-му реакторі ЧАЕС експериментів, пов’язаних з режимами роботи турбогенератора, виникла великомасштабна з глобальними наслідками аварія.

О 1 год 23 хв 40 сек 26 квітня перший, а слідом за ним другий вибух зруйнували реактор, в якому знаходилось 200 т урану. Ланцюгова реакція ділення, яка виникла відразу ж після вибуху, зупинилась. Почався процес плавлення тепловиділяючих збірок і всіх елементів активної зони. Утворився багатокомпозиційний розплав металу, що ділився.
Завжди мудра природа зі своїми самозахисними функціями на цей раз ніби втратила пильність, послабила свій імунітет. Потужні вітряні потоки, що утворилися саме в цей час у чорнобильському районі, підхопили радіаційний циклон і він смертельним вихром пронісся над Україною, Білорусією, Литвою, Латвією, Польщею, Швецією, Норвегією, потім він погнав ядерні хмари в Німеччину, Нідерланди та Бельгію. Зловісні вибухи на 4-му реакторі посіяли атомну бурю і розкидали радіацію по різних напрямках і концентраціях. Рівні радіоактивного забруднення місцевості не завжди залежали від відстані до ЧАЕС
В таких, надекстремальних умовах вступали в боротьбу з атомною трагедією десятки і сотні тисяч людей. Перебуваючи в епіцентрі катастрофи, вони не залишили робочі місця. Ризикуючи своїм життям, енергетики робили все, що було в їх силах, щоб врятувати атомну станцію від ще більш небезпечних руйнувань.
Ряд учасників ліквідації наслідків аварії одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе в перші хвилини і години боротьби
Драматизм чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Ядерному удару зазнавалися все нові території, небезпека радіоактивного ураження загрожувала масам людей. всьому живому.
Чимало років минуло з дня трагедії на Чорнобильській АЕС. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Тож не треба повторювати помилок. Давайте берегти оточуючий віт! Нехай планеті вистачить одного Чорнобиля.

   За днями дні, мина повільно рік,
За днями дні, і другого не має.
   Нехай же лихо наше проминає.
І в світі не повториться повік.
         Хай стане мир міцнішим у сто крат,
    Хай над землею чисте небо буде.
      Чорнобиль – попередження набат,
Його уроків людство не забуде.
                                   (М.Луків)




1 коментар:

  1. Читаючи цю іформацію,в мене одразу здригається серце,а на очі набігають сльози,адже я уявляю бідолашних людей,які нічого не розуміючи,зі страхом покидали свої домівки.
    Ще більше засмучує і вражає героїзм людей,які до останнього були в атомній станції і відчайдушно намагалися врятувати ситуацію.
    Цих людей треба пам"ятати і шанувати,адже,можливо,саме вони врятували Всесвіт від ще фатальніших наслідків катастрофи.

    ВідповістиВидалити

Дякую, що завітали на мій блог