День ручного письма (День почерку)

День ручного письма чи День почерку відзначається щороку 23 січня. Дату святкують з метою підкреслити важливість рукописного письма, дослідити чистоту та характер почерку.

Завдяки сучасним технологіям процес написання став набагато простішим та швидшим. Проте написання букв та слів на папері відрізняється від механічного набору тексту. Коли людина бере ручку та папір, її розум та тіло синхронізуються, думки йдуть в такт з написанням слів.

Ще одна перевага ручного письма в тому, що всі записи зберігаються на фізичному аркуші паперу, у той час, коли голосові та текстові повідомлення з часом важко, або й взагалі неможливо віднайти. Крім того, за почерком можна відтворити портрет людини, дізнатися про риси її характеру.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ СВЯТКУВАННЯ ДНЯ РУЧНОГО ПИСЬМА?

День почерку був винайдений у 1977 році, коли педагоги почали відчувати, що люди починають втрачати навички ручного письма. Мистецтво каліграфії втрачає своє значення, а навчити писати рукою нове покоління стає дедалі важче. Зважаючи на це Асоціація виробників письмових приладів (WIMA) створила День почерку. Хоча не всі знають про це свято, проте з кожним роком він набуває все більшої популярності та поширюється по всьому світі.

23 СІЧНЯ

Дату святкування 23 січня обрали на честь дня народження президента американського Конгресу Джона Хенкока. Саме він в 1776 році брав участь в підписанні Декларації про незалежність США. Конгресмен підписувався великими та широкими літерами, що надавало його почерку авторитетності. Варто сказати, що текст Декларації був переписаний з друкованого примірнику у вигляді каліграфічного письма на пергаментному аркуші.

НАУКА ПРО ПОЧЕРК

Розвивався рукописний текст протягом тисячоліть. Одночасно з його появою люди ставили собі питання, якими рисами характеру володіє людина з певними особливостями почерку. А вчені Стародавньої Греції вважали, що характеристики ручного письма людини безпосередньо пов’язані з її духовним світом.

Вчення про ручне письмо, або як воно сьогодні називається «графологія», з’явилося в 1875 році. Саме тоді французький абат Мішонер почав досліджувати почерк для того, щоб визначити психічний стан людини. 

Сучасна наука виділяє 7 основних факторів рукописного тексту, які визначають психологічні особливості його автора. Графологи звертають увагу на величину літер, їхню форму, кут нахилу, чіткість та силу натиску під час написання.

Також важливими є особливості з’єднання літер у слова, а також загальний аналіз почерку. На думку сучасних графологів, під час написання літер та слів активізується розум людини, який керує рукою під час писання. Це твердження також пояснює той факт, що у міру дорослішання робота мозку, а значить і почерк людини, змінюється.

 

Більше можна прочитати тут