Сьогодні зранку у кожної мами та батька закралася одна і та ж думка: «А коли ж то виросла моя дитина?». Лише недавно вели Ви своїх дітей у перший клас: витирали слізки, допомагали нести рюкзачки, ділили радість за перші перемоги та підтримували у час невдач. А зараз перед Вами прекрасні і мужні юнаки, ніжні та чарівні юнки, які готові зробити перші кроки до мети. Так! Далі підете
самостійно, бо ви уже впевнено стоїте на ногах, маючи найцінніший багаж — знання. Беріть їх у максимальній кількості.
Друге, що ви маєте взяти з собою, — це любов і волю до праці. Життя не терпить ледачих. І як мало треба, щоб зробити щасливими тих, хто поруч. Не забувайте щоразу запитати у себе, що я зробив для родини, для рідної України. Беріть в життя усе правдиве, чесне, справедливе, чисте, шанобливе. Ніколи не забувайте, що найважливіше! Свого часу казав Іван Франко: «Молодь повинна дбати про те, щоб обгорнути оком і духом якнайбільше світу, якнайширший кругозір, придбати найбільше знань, принципів та ідеалів, бо пізніше під вагою практичного життя ніколи буде, а часто прийдеться черпати з того скарбу поглядів і ідеалів, придбаних у молодому віці».
Сьогодні у Вас закінчується дитинство і починається доросле життя з ризиком і фортуною,
Шановні вчителі. Ви ділились з учнями знаннями, уміннями, не шкодували своїх нервів, часу. Щодня краплина за краплиною наповнювали їхні голови та душі вічним і цінним. За це вам велике спасибі. Хай щастя завжди супроводжує Вас, не обходить людська повага й шана, а вашу працю нехай вінчають лише визнання.
Щасливої та щедрої долі у житті, вам, дорогі випускники!
Вітаю усіх зі святом «Останнього дзвоника»!
Немає коментарів:
Дописати коментар