Як пише Вікіпедія, майбутній письменник після закінчення Київської військово-фельдшерської школи працював фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці. Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити себе медицині — тож, працюючи в лікарні, займався самоосвітою, склав екстерном екзамен у гімназію і у 1917 вступив до Київського університету. Та скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці. Вчився добре.
Перший надрукований твір Остапа Вишні — «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» — побачив світ з підписом П. Грунський у Кам’янці-Подільському в газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 року.
В цій же газеті було надруковано ще кілька фейлетонів молодого письменника, а з квітня 1921р., коли він став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», розпочався період його активної творчості і систематичних виступів у пресі. Псевдонім Остап Вишня вперше з’явився 22 липня 1921р. в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!».
Остап Вишня проводив і велику громадську роботу. Він брав участь у діяльності літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», в організації та редагуванні, разом з Е. Блакитним, перших двох номерів журналу «Червоний Перець» (1922р.) і продовжив працю в цьому журналі, коли в 1927 р. було поновлено його вихід. Відома робота Остапа Вишні в оргкомітеті Спілки письменників.
Остап Вишня був вірним другом. Його знайомі розповідали, що він рятував своїх товаришів матеріально і гумором в підвалах ЧК, де він сидів десь із кінця 1919 р. до весни 1921 р.; і в тюрмі НКВС у Харкові, де він сидів з 26 грудня 1933 р. до весни 1934р., і в концтаборі на Печорі 1934–1943 pp.
Коли 1931р. був арештований Максим Рильський, з яким Остап Вишня дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то письменник, не боячись накликати на себе гнів НКВС, кинувся з Харкова до Києва на допомогу родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми — забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості.
Остап Вишня помер 28 вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі.
Як добре, що в нас є такі представники української сатирично-гумористичної літератури .
ВідповістиВидалитиБіографія , вище подана , не є великою за обсягом і цим зрозумілою та цікавою .
Тонкий гумор , любов до природи , до людей наскрізь проймають твори Остапа Вишні. Його сміх не ображає, а виліковує, виховує людину.
Так, Остап Вишня - то митець самобутній і неповторний; він так щедро, людяно, поетично оспівував природу, живий та багатий на земні радощі світ.
ВідповістиВидалитиВ нашому житі необхідно трохи гумору і сатири тому що без них життя неможливе.
ВідповістиВидалитиБіографію було дуже цікаво прочитати, останім часом в житті дуже мало сміху і радості, а читаючи твори Остапа Вишні можна збільшити свій внутрішній світ)))
Справді, Остап Вишня — гуморист і сатирик для мільйонів читачів.«Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні», — писав Олесь Гончар.
ВидалитиОстап Вишня є вже відомим мені митцем української літератури.
ВідповістиВидалитиРаніше я читала такі його твори: "Полювання", "Чухраїнці","У ніч під Новий рік".Вони мене надзвичайно вразили своєю простотою та ясністю викладу.
Поет писав якось особливо,тому,напевно його твори я впізнаю із тисячі інших)
Дуже мені подобається цей письменник)
Чудовий автор. В його творах висловлено все легко для розуміння будь якою віковою категорією. Побільше б таких авторів :)
ВідповістиВидалитиСьогодні не часто почуєш про відомих українських гумористів,сатириків, а тому подана стаття є важливою і має поширюватись у ЗМІ, інформувати людей, щоб праця цих діячів не була марною.
ВідповістиВидалитиТакі видатні особи як Остап Вишня в наш час заслуговують не неабиякого вшанування. Остап Вишня як діяч зробив чимало і його праця неповинна пропасти.
ВідповістиВидалитиПрекрасна стаття! Ми нечасто згадуємо про таких чудових діячів української культури. Подібні статті роблять великий внесок у збереженні пам'яті про них.
ВідповістиВидалитиЧудова стаття про Остапа Вишню.Це людина яка допомагала іншим людям,друзям та любила свою роботу.Цікава дуже стаття про великого письменника.
ВідповістиВидалитиПриємно чути, що в нашій країні ще є такі люди, які є по-справжньому цінують вітчизняну культуру.
ВидалитиОстап Вишня,відомий письменниик-гуморист.
ВідповістиВидалитиДуже добре,що створюються такі статті наприкладі про Остапа Вишню.
Автори молодці ,дуже гарна ідея ,ці книги будуть заочувати на прочитання різних книг .Я б собі прикупив одну із них.
ВідповістиВидалити