неділя, 1 травня 2011 р.

Це ще той батяр!

Першого та другого травня Львів святкуватиме  День батяра. 
Який він, справжній львівський батяр? Це веселий, жартівливий, дотепний неформал,  людина, яка вміє додавати гарного настрою. Батяр – підкорювач жіночих сердець. Водночас він бешкетує, веселиться, любить пиво, а також плодово-ягідне вино. А от на справжнє – виноградне – батярам бракувало грошей, адже воно було дороге.
Батярський дух зародився у міжвоєнний період. А саме слово має мадярське походження. "Батер" –  так угорці називали малих хуліганів, бешкетників. Потім це "звання" прилипло до старших розбишак. У батярів –  своя говірка. Приміром, на рогатку вони казали "катапулька", пияка називали "бухарик", "зацьмаканий", а горілку –  "цьмага".

Щоправда зараз справжньої батярської культури вже немає. Це була традиція свого часу, яка мала відповідний колорит, і вважалося, що Львів –  єдине батярське місто. Батяри носили ляску, яка була дуже модною у 30-і роки. Щоправда, молодші батяри її не мали. Ляски використовували для захисту, могли ними навіть битися. Адже всередині в них був металевий прут.  У батярів були свої Маньки – дівчата-батярки. Їх так називали, бо тоді було дуже популярне ім'я – Марія. З Маньками батяри ходили на танці, а потім й одружувались. Щоправда, жонаті гульвіси вже не батярували.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Статті, які вам сподобаються

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Ratings and Recommendations by outbrain

Дякую, що завітали на мій блог