Напутні слова для випускників

Ну ось і Останній Дзвінок… Останній для тих, хто закінчує школу.  Для них він означає початок нового життя, зовсім дорослого  та іншого.  Для Вас НАПУТНІ СЛОВА КЛАСИКІВ ЛІТЕРАТУРИ ПАМ’ЯТАЙТЕ, ДОРОГІ ВИПУСКНИКИ, простодушні рядки високоосвіченого . щирого, мандрівного поета Григорія Сковороди, в яких звучить ідея "сродної правці", що вчать поважати простих людей, заставляють задуматися над словамифілософа: "Щастя твоє в тобі самому, і пізнавши себе - пізнаєш усе, не пізнаєш себе - ходитимеш у темряві".  Читаючи і перечитуючи Івана Котляревського,  ви відкривали красу людського щастя і раділи разом із Наталкою і Петром, а не заздрили словам: «Золото - не дівка! Окрім того, що красива, розумна, моторна, до всякого діла дотепна, яке в неї добре серце...»     Тарас Шевченко допомагав вам задуматися над відповідальністю.    Іван Франко навчав «не високо мудруй», «добру науку переймай», «великі дерева шануй», «старе добро не забувай», «легенду про вічне життя прочитай».    Леся Українка вела до чарівної пущі, щоб знайшли ключі від «Лісової пісні», щоб кожній дівчині Лукаш заграв на сопілці «мелодію весни кохання, щоб скрізь, куди б не закинула вас доля, ніжним  дотиком струни серця обізвалося: «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та  коханий».     Панас Мирний, усміхаючись, промовляв до вас: "Козак не без щастя, дівка не без долі». А Михайло Коцюбинський прочитав «Що записано в книгу життя», і ви, прислухаючись до голосу «Тіней забутих предків», вчилися шанувати її величність Любов.    Олександр Довженко навчав із повагою ставитися до людини  праці, любити батьків, бабусь, дідусів, сусідів і землю, «яка ніколи не прощає зради»...   Максим Рильський із доброю усмішкою промовляв: "І Ганнуся любить, бо пора…».   Володимир Сосюра щиро зізнався вам: «Сьогодні я такий щасливий», бо зустрів Марію і від радощів гукнув: «Так ніхто не кохав».   «Пам'ятайте! Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, той ім'ям не вмре ні­коли в спогадах народу..., цінуйте молодість, бо знов молодість не буде», - застерігав Олександр Олесь.    «Терпіть і пам'ятайте! Хвилина терпіння - гідна п'ять хвилин похвали», - такі мудрі слова адресував вам Василь Барка. Він переконаний: «Правда буде з вами і на небі, якщо достойно житимете, протаючи і люблячи».   «Нехай і ваша любов чолом сягає неба», а «душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на святі тепло тільки там», -  зверталася до вас й Ліна Костенко. У хвилини смутку і печалі прислухайтеся до материнських слів: «Чу­жа душа - то тихе море сліз. Плювати в неї - гріх тяжкий, якщо схибити - то уже навіки», «не загубіться у юрбі», «любіть травинку і тваринку, і сонце за­втрашнього дня».