Обираємо до Верховної Ради України чи до парламенту

Відомо, що слово вмирає з трьох причин. Перша — коли зникає народ, носій цієї мови, друга — коли зникає предмет, поняття чи явище, яким його називали. Обидві ці причини є об’єктивними, оскільки зумовлені реаліями дійсності. Третя ж причина є суб’єктивною, бо люди починають зумисне називати те чи інше слово інакше й навіть іншою мовою. Наприклад, існує й донині Верховна Рада України, а не парламент, головує на ньому,
звичайно ж, голова, а не спікер. Виборці, а не електорат, обирають міського голову, а не мера міста, у якому зникли крамниці й магазини, а натомість з’явилися шопи, бутики й маркети.

Може, мова йде про так звані «нові слова»? 

Знаємо, що неологізми — то слова, що позначають нові поняття і предмети; їх поділяють на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми, або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно грунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові.

Неологізми першої групи використовують у діловій та науковій мовах. Це слова на зразок автосалон, екофорум, комп ’ютерник, модельєр, (пісенний) марафон, стиліст, прес-секретар, телефакс, супутникова інформація, робот і под.

Неологізми другої групи: ваучеризація, спікеріада і нескінченну низку новотворів із додатком євро (євроремонт, євроманікюр, єврокухня і под.,) не вживають в офіційній діловій мові. Це стосується і слів, які в українській мові мають прямі відповідники усталеного традиційного значення:

домінувати                                                                    переважати

ексклюзивний                                                               виключний

екстраординарність                                                      особливість

ідентичний                                                                   рівнозначний, однаковий

компенсувати                                                               відшкодувати, оплачувати

координувати                                                               погоджувати

лаконічний                                                                   стислий, короткий, небагатослівний

лімітувати                                                                     обмежувати

пролонгація                                                                 продовження (подовження)

репродукувати                                                             відтворювати

спонсор                                                                        доброчинець, попечитель, меценат

Декілька порад щодо вживання неологізмів, іншомовних слів у діловій мові та в науковому стилі:

а) не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їх прямі відповідники;

б) треба використовувати іншомовні слова лише в тому значенні, у якому вони зафіксовані в сучасних словниках, а якщо є синоніми — добирати потрібні найточніші відповідники, виходячи з контексту;

в) не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово та його український відповідник.