За вікном дощ... Що поробиш — осінь. Але я хочу не тієї, дощової, осені, хочу тої, що багряна, тепла, яка пахне димом, яблучним солодким варення і гарячим ароматним чаєм...
Моя осінь, дійсно, зовсім інша ... Я люблю в ній все: відтінки фарб (коли берізки перефарбовані в охру, а рубіни порозкидувані по горобині та калині) і звуків ( шепіт листя, зойк гілки, яка ламається від вітру); свіжу прохолоду вранці, коли несподівано змінюються всі фарби вдень, коли у тінистому парку стає трохи світліше, бо листя з гілок уже облетіло і стало пурпуровим килимом на землі, коли у височині неба кружляє просинь, коли ...
|
Нехай і Ваша осінь буде теплою, яскравою, доброю і подарує тільки приємні емоції...
Дуже гарний допис. Відпочивала, коли слухала музику та переглядадла фотографії. Дякую.
ВідповістиВидалитиІ Вам дякую )
ВідповістиВидалитиСпасибо вот где гармония!хотелось чтобы побольше людей наслаждались этой красотой!научите как перенести в одноклассники на мою страницу
ВідповістиВидалитиКоли падає листя з дерев, то нагадує нам, що ми тут не вічні ...
ВідповістиВидалитиКоли дерева прикрашають себе різнобарв'ям, то ніби кажуть, озирнися навколо, який світ прекрасний ...
Коли з дерев зняте листя, кажуть, наша душа прекрасна і зараз, але відпочинок потрібен кожному ...
Незважаючи ні на які негаразди, дерева говорять, ми знову зазеленієм ...
Ще ходити можна босими ногами,
ВідповістиВидалитиЯк часто бувало в далекім дитинстві.
Хоч ночі вже ранні,світанки холодні,
Та гріють ще літом вересневі тижні.
Ще бджілки шукають квітки медові,
Ще листя тріпоче в зеленій надії,
Ще вдячні огірочки,як пиріжки дріжджові
Ростуть беззупинно на сухому гіллі.
Час завмер у спокої,в солодкій знемозі,
Вітерець грайливо хмарки розганяє,
Чорнобривців райдуга на церковнім лузі
Небо і землю в молитві єднає.
Летять у вирій журавлі,
ВідповістиВидалитиКущі шипшини у вогні,
Калини грона багряніють,
Як зорі в першім дивосні.
Глід гірлянди запалив,
Неначе рій бджілок збудив.
Останній урожай з полів
Димами над селом білів.
Дорога в'ється у дитинство.
Колюче терня-не пройти.
Те,що вдається журавлям,
Нам можна в снах лиш досягти.
Осінній дощ,як листопад,
ВідповістиВидалитиПриходить інколи невчасно.
Осінній дощ,як снігопад,
Іде повільно,мовчки,рясно.
Осінній дощ нам сум несе,
Змиває сонячні надії.
Осінній дощ-в сльозах лице,
А серце ще любов леліє.
Осінній дощ...
Дама-Осень в моё заглянула окно.
ВідповістиВидалитиПо-приятельски просто гулять пригласила.
Я ведь с нею знакома довольно давно,
С этой Дамой, бывающей изредка милой.
Отчего не пройтись? Захвачу только зонт.
Мне известен характер её своенравный.
Только выйдешь – безоблачен, чист горизонт.
Через пару минут - хлынет дождик, да с градом.
Угадав мои мысли, пожала плечом
Дама-Осень: «И что ж? Да, дружна я с дождями.
Поливаем землицу и ночью и днём.
Ты ведь любишь ходить по лесам за грибами?»
А ведь Осень права, признаю….нечем крыть.
По аллеям мы с ней далеко зашагаем.
Осень, мудрая Осень! С тобою дружить
Так приятно…..тебя понимать начинаю.
Нам так много от жизни бывает дано.
Недостатки? А где их сейчас не бывает?
Нужно просто бродить, красоту подмечая.
Дама-Осень! Теперь я с тобой заодно.
Осень жизни пройду, улыбаясь светло,
Никого не кляня за свои неудачи.
Только так, только так... и никак не иначе.
Мне уютно в душе и на сердце тепло.
Дуже щирий допис.
ВідповістиВидалитиЧомусь , читаючи його , навіюється чи то сум чи то спогади..
Дякуючи Богу , ми живемо в такій географічній широті , де є чотири пори року , і кожна з них є відома та люба нам.
Зараз я вже хочу зими , хочу новорічних свят та лапатого снігу :)
А я відчула, Юліє, твої настрої, і теж не проти за вікном побачити, як повільно кружляє у повітрі отой лапатий сніг... Але й осені також радію...
Видалити