Пишна осені краса

Ось і забрала золота осінь на журавлиних крилах усі веселощі літа.  Її буйна краса розлилася багряним океаном на оксамиті землі, повисла легкою павутинкою в небесах, стала сірооким ранковим туманом.  Ось вона опустилась до річки, в очерети, щоб посумувати в світанковій тиші, погомоніти про очманіле літо, а вже через мить  понеслася у ліси з попутним вітром, розкидаючи навколо

 на сто доріг багатий дарунок – золото –  осені-спокусниці прикмети… 

Ось такий осені блюз

P.S. Опишіть будь-яку світлину (ту, котра вам сподобалась).