субота, 15 вересня 2012 р.

Та, що вплітає райдугу в життя


За вікном дощ... Що поробиш — осінь. Але я хочу не тієї, дощової, осені, хочу тої, що багряна, тепла, яка пахне димом, яблучним солодким варення і гарячим ароматним чаєм... 

Моя осінь, дійсно, зовсім інша ... Я люблю в ній все: відтінки фарб (коли берізки перефарбовані в охру, а рубіни порозкидувані по горобині та калині) і звуків ( шепіт листя, зойк гілки, яка ламається від вітру); свіжу прохолоду вранці, коли несподівано змінюються всі фарби вдень, коли у тінистому парку стає трохи світліше, бо листя з гілок уже облетіло і стало пурпуровим килимом на землі, коли у височині неба кружляє просинь, коли ...







                                           

                                            

                                           

                                            

                                           

                                            

                                           

                                             

                                          

                                          


Нехай і Ваша осінь буде теплою, яскравою, доброю і подарує тільки приємні емоції...
                                                                               

                                                                   
                                             

10 коментарів:

  1. Дуже гарний допис. Відпочивала, коли слухала музику та переглядадла фотографії. Дякую.

    ВідповістиВидалити
  2. Спасибо вот где гармония!хотелось чтобы побольше людей наслаждались этой красотой!научите как перенести в одноклассники на мою страницу

    ВідповістиВидалити
  3. Коли падає листя з дерев, то нагадує нам, що ми тут не вічні ...
    Коли дерева прикрашають себе різнобарв'ям, то ніби кажуть, озирнися навколо, який світ прекрасний ...
    Коли з дерев зняте листя, кажуть, наша душа прекрасна і зараз, але відпочинок потрібен кожному ...
    Незважаючи ні на які негаразди, дерева говорять, ми знову зазеленієм ...

    ВідповістиВидалити
  4. Ще ходити можна босими ногами,
    Як часто бувало в далекім дитинстві.
    Хоч ночі вже ранні,світанки холодні,
    Та гріють ще літом вересневі тижні.
    Ще бджілки шукають квітки медові,
    Ще листя тріпоче в зеленій надії,
    Ще вдячні огірочки,як пиріжки дріжджові
    Ростуть беззупинно на сухому гіллі.
    Час завмер у спокої,в солодкій знемозі,
    Вітерець грайливо хмарки розганяє,
    Чорнобривців райдуга на церковнім лузі
    Небо і землю в молитві єднає.

    ВідповістиВидалити
  5. Летять у вирій журавлі,
    Кущі шипшини у вогні,
    Калини грона багряніють,
    Як зорі в першім дивосні.
    Глід гірлянди запалив,
    Неначе рій бджілок збудив.
    Останній урожай з полів
    Димами над селом білів.
    Дорога в'ється у дитинство.
    Колюче терня-не пройти.
    Те,що вдається журавлям,
    Нам можна в снах лиш досягти.

    ВідповістиВидалити
  6. Осінній дощ,як листопад,
    Приходить інколи невчасно.
    Осінній дощ,як снігопад,
    Іде повільно,мовчки,рясно.
    Осінній дощ нам сум несе,
    Змиває сонячні надії.
    Осінній дощ-в сльозах лице,
    А серце ще любов леліє.
    Осінній дощ...

    ВідповістиВидалити
  7. Гость из России4 жовтня 2012 р. о 08:10

    Дама-Осень в моё заглянула окно.

    По-приятельски просто гулять пригласила.

    Я ведь с нею знакома довольно давно,

    С этой Дамой, бывающей изредка милой.



    Отчего не пройтись? Захвачу только зонт.

    Мне известен характер её своенравный.

    Только выйдешь – безоблачен, чист горизонт.

    Через пару минут - хлынет дождик, да с градом.



    Угадав мои мысли, пожала плечом

    Дама-Осень: «И что ж? Да, дружна я с дождями.

    Поливаем землицу и ночью и днём.

    Ты ведь любишь ходить по лесам за грибами?»



    А ведь Осень права, признаю….нечем крыть.

    По аллеям мы с ней далеко зашагаем.

    Осень, мудрая Осень! С тобою дружить

    Так приятно…..тебя понимать начинаю.



    Нам так много от жизни бывает дано.

    Недостатки? А где их сейчас не бывает?

    Нужно просто бродить, красоту подмечая.

    Дама-Осень! Теперь я с тобой заодно.



    Осень жизни пройду, улыбаясь светло,

    Никого не кляня за свои неудачи.

    Только так, только так... и никак не иначе.

    Мне уютно в душе и на сердце тепло.

    ВідповістиВидалити
  8. Дуже щирий допис.
    Чомусь , читаючи його , навіюється чи то сум чи то спогади..
    Дякуючи Богу , ми живемо в такій географічній широті , де є чотири пори року , і кожна з них є відома та люба нам.
    Зараз я вже хочу зими , хочу новорічних свят та лапатого снігу :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. А я відчула, Юліє, твої настрої, і теж не проти за вікном побачити, як повільно кружляє у повітрі отой лапатий сніг... Але й осені також радію...

      Видалити

Статті, які вам сподобаються

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Ratings and Recommendations by outbrain

Дякую, що завітали на мій блог