"В" чи "НА", або хто проти стилістичних норм української мови

Вже вкотре Міністр освіти і науки Дмитро Табачник продовжує стверджувати, що можна вживати словосполучення "на Україні". 

"Я вже колись говорив, що обидві форми абсолютно правильні, тому що прийменник "на" і "в" не є мірилом державності", - сказав міністр освіти в інтерв'ю російському радіо "Ехо Москви". "Коли ми говоримо "на Кубі" - це правильна історично сформована форма російської мови. Але це не скасовує кубинську державність. Так само можна говорити  "на 

Мадагаскарі" - і це не змінює суті Мадагаскарської республіки", - вважає Табачник. Він зауважив, що йому особисто абсолютно однаково, який прийменник застосовується щодо України – "в" чи "на". 

Проте, згідно зі стилістичними нормами української мови, у конструкції "на Україні" прийменник "на" свідчив про стан (статус) території як складової великої держави-імперії. Ця форма й нині існує на позначення частини від цілого, як регіону, області тощо, наприклад: на Алтай (-таї), на Буковині (-ну), на Одещині (-ну), на Поліссі (-ся). Водночас усі назви островів вимагають саме прийменника "на": на Сахаліні, на Курилах, на Кіпрі, на Мадагаскарі тощо.

Оскільки Україна є незалежною державою, то вживати слід конструкцію "в Україні" (до речі, не існує ж форм "на Китаї", "на Польщі", "на Франції"). 

Зрештою, знаємо, що ще  Іван Франко зауважував: "Змінюючи мову, людина змінює стан своєї душі". Пам’ятаймо про це!

За матеріалами УНІАН.