У Листі Міністерства «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» вчителям-словесникам рекомендовано, замість домашнього твору, пропонувати учням «...обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання».
Що це таке?
Фанфік, або фенфік (від англ.fan ‒ шанувальник і fiction ‒ художня література), — текст, у якому використано ідеї, сюжет або (та) персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або кінематографічного).
Літературні фанфіки представлені у вигляді оповідань, повістей, романів, віршів, п’єс. Питання, чи можна вважати фанфік жанром художньої літератури, досі перебуває у стані обговорення, зате жанром масової літератури його визнають одностайно.
Серед сучасних фанфіків багато літературних творів (продовження повісті Льюїса Керолла «Аліса в країні чудес» — «Автоматична Аліса» Джеффа Нуна, героїня якого потрапляє в майбутнє; казкова повість Олександра Волкова «Чарівник смарагдового міста», яка є переспівом казки Френка Баумана «Чарівник із країни Оз»; придумані членами «Літературного товариства Шерлока Холмса» оповідання про детектива; створені професійними письменниками за згодою авторів книжки «Світи братів Стругацьких»; неофіційні продовження «Гаррі Поттера» («Таня Гроттер» Дмитра Ємеця, «Порри Гаттер» Андрія Жвалевського та Ігоря Митька).
Фанфіки створюються фанатами певного твору чи його автора для того, щоб їх прочитали інші фанати. Щоб гідно оцінити якість розміщеного в Інтернеті фанфіка, необхідно добре знати канон — художній твір, який дав поштовх його створенню.
На веб-сайтах фанатів Гаррі Поттера, серіалів «Секретні матеріали», «Баффі — винищувачка вампірів», «Зоряні війни», фільмів «Матриця» та «Аватар» щодня з’являється по кілька сотень текстів. Існує чимала кількість інтернет-ресурсів, на яких детально пояснено, як скласти фанфік, яким чином розмістити його в мережі. Оголошуються конкурси фанфіків.Годі говорити, що гідних уваги й поваги творів серед такого огрому фанфіків не так і багато. Проте така творчість має виразний позитив: для багатьох — це спроба пера, вияв індивідуальності, натхненна й наполеглива праця над словом.
Втім, слід пам’ятати, що між фанфіком, розміщеним у мережі, та фанфіком — творчою роботою з літератури існує суттєва різниця. Учень має виявити не лише знання, а й розуміння та особистісне сприйняття програмового твору, бути фанатом якого йому зовсім не обов’язково. Позитив такої роботи — надання йому можливості виявити фантазію, дати простір уяві, висловити не лише думки та оцінки, а й спричинені художнім твором емоції та переживання.
Пропонуючи школярам попрацювати вдома над фанфіком, вчителеві потрібно:
• розповісти про фанфік як жанр масової літератури;
• ознайомити з одним-двома зразками таких творчих робіт, написаних за знайомим їм твором української або світової літератури;
• пояснити, який творчий прийом вони можуть застосувати, почавши із найпростіших: лист герою твору або письменнику; зустріч і розмова із персонажем твору в наші дні; розповідь про те, що могло статися з героями твору через багато років та ін.;
• чітко визначити обсяг письмової роботи та термін її виконання.
Поступово завдання можна ускладнювати. Старшокласникам можна розповісти про складніші види фанфіків: так званий POV (англ. рoint of view — точка зору) — оповідання від першої особи, від імені одного з героїв твору-канона; RPF (англ. real person fiction — реально існуюча особа) — текст, персонажами якого є люди, які існували або існують реально: письменники, їхні сучасники та ін.; OC (від англ.оriginal сharacter- оригінальний персонаж) — текст, у якому діє персонаж, вигаданий самим фікрайтером; вписка (англ. self-insertation) — введення фікрайтером у контекст фанфіка самого себе; кросовер (текст, у якому одночасно використовують реалії декількох творів-канонів).
А ось і словник юних фікрайтерів, або фіків (авторів фанфіків): пейринг — сюжетний поворот; бета — особа, яка виправляє в тексті фанфіка змістові (для чого необхідно добре знати канон), орфографічні, лексичні та інші помилки; бетити — редагувати фанфіки; си́квел - фанфік, який за сюжетом є продовженням художнього твору; приквел — фанфік, описані в якому події відбуваються раніше за ті, про які йдеться у творі-каноні...
Це дуже цікава думка. Більшість сучасних дітей вже в середній школі так чи інакше натрапляє на фанфікшн і стає його читачами або навіть авторами. Проте таке захоплення зазвичай приховують від дорослих (навіть дорослі фікрайтери, що характерно), і сама ідея визнання цього жанру вчителями може бути доволі шокуючою. Втім, фанфік - це дійсно той твір, який потребує від школяра і знання "канону", тобто програмного твору, який зазвичай читати не хочуть, і власної думки та інтерпретації подій, героїв тощо, і творчого підходу, який рідко можна спостерігати у звичайних шкільних творах, бо ж їх пишуть за однією схемою.
ВідповістиВидалити