четвер, 20 червня 2013 р.

Притча про повну банку

Ну от, навчання у школі закінчилося, роботи із власним висловленням на ЗНО перевірені, нагороди роздані... Що тепер? Мабуть, саме час приступити до «води», про яку йде мова у моїй улюбленій притчі про повну банку...

Один старий професор філософії, наповнивши п’ятилітрову скляну банку камінням, запитав у слухачів, чи стала та наповненою.

— Так, професоре, вона повна.

Тоді він взяв кілька пригорщ гороху й висипав його у цю ж банку, трохи потрусив нею. Горох зайняв вільне місце між камінням. Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка?
Відповіли: «Так, повна».

Тоді він взяв з коробки пісок і висипав його в банку. Звичайно, той повністю заповнив вільне місце посудини, і все закрив.
Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка? Відповіли, що так, і на цей раз однозначно: вона повна.

Тоді з-під столу він дістав кухоль з водою і вилив рідину в банку до останньої краплі. Студенти засміялися.

 — А зараз я хочу, щоб ви зрозуміли, що банка — це ваше життя. Камені це найважливіші етапи вашого життя: сім’я, здоров’я, друзі, свої діти — все те, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним та гармонійним навіть у тому випадку, якщо все інше втратиться. Горох це моменти, які особисто для вас стали важливими: робота, дім, автомобіль. Пісок це все інше, дрібниці.

Подумайте: якщо спочатку наповнити банку піском, то тоді не залишиться місця, де могли б розміститися горох і камені. Якщо ж витрачати весь час і всю енергію свого життя на дрібниці, то не залишається місця для найважливіших речей. Займайтеся тим, що вам приносить щастя: зустрічайтеся з друзями, спілкуйтеся з батьками, грайте з вашими дітьми, слухайте один одного. Завжди ще знайдеться час, щоб попрацювати, поприбирати будинок, полагодити і помити автомобіль. Займайтеся, насамперед, каменями, тобто найважливішими моментами, які є у вашому житті; визначте ваші пріоритети; інше — це тільки пісок.

Тоді студентка підняла руку і запитала професора, а яке ж значення має вода?
Той посміхнувся і відповів:
— Я радий, що ви запитали мене про це. Я просто хотів, щоб ви зрозуміли: якими б не були дні вашого життя, пам’ятайте, завжди є трохи місця і для вільного неробства...

Мабуть, саме зараз настала та пора, коли не гріх попити вдосталь тої життєдайної, цілющої та такої бажаної "води" ...

Немає коментарів:

Дописати коментар

Дякую, що завітали на мій блог