Одним із найцікавіших мовних явищ нашого часу є запозичення. Чи воно потрібне?
Як стверджують мовознавці, серед 6 тисяч мов світу немає "чистих" мов, бо "запозичення - це показник культурно-політичного напряму розвитку країни". Проте, мусимо пам’ятати що безвідповідальне позичання приведе нас до банкрутства -
як морально-духовного, так і національного.
Відомо, що у 80-і роки ХХ ст. з розвитком економіки нового типу в Україну прийшла величезна кількість іноземних слів, в основному ішомовного походження: маркетинг, менеджмент, брокер, дилер, бартер, рейтинг, імпічмент, електорат, консенсус, снікерс, кола, бермуди, о’кей, ноу-проблем, вау, фіфті-фіфті та ще багато-багато інших.
У свій час "Літературна газета" надрукувала привітання жінкам з 8 Березня, в якому висміяла моду на іноземні слова: "Пані! Жінки! Громадяночки! Просто леді і залазні леді! Міс і місіс! Бажаємо вам щастя в менеджменті, хорошого сімейного консенсусу і плюралізму в особистому житті! І щоб у вас ніколи не було стагнації, а навпаки, презентації по всіх статтях! Міцного вам іміджу у праці, красивого фейсу і щедрого спонсора у побуті".
Пройшло багато років, а мода на іноземні слова не йде з нашого життя. Загальновживаними стали, наприклад, такі слова, як ексклюзивний, прайс-лист; популярні назви наших магазинів: шопи, бутіки, супермаркет, міні-маркет; по-іноземному названо багато телепрограм: "Телемікс", "Бомонд", "Аншлаг"...
Як вилікуватися від цієї хвороби поневолення? Проблема неоднозначна! Безперечно, забрати всі іноземні слова з нашої мови неможливо, однак погано, коли їх вживають лише заради моди...
Немає коментарів:
Дописати коментар