середа, 20 квітня 2011 р.

Страсний тиждень – 

у скорботі і молитві


У понеділок, 18 квітня, у греко-католиків, православних та римо-католиків розпочався Страсний тиждень. Після нього відзначатимемо одне з найбільших свят у році – Воскресіння Христове. Страсний тиждень – найсуворіший. У богослужіннях, які правляться у ці дні в церквах, акцент робиться на муках і терпінні    Спасителя.
Найважливіші богослужіння у храмах починають відправляти з четверга. Великий четвер – це день згадки про Тайну вечерю. Тоді Ісус Христос умив ноги дванадцятьом апостолам. Тепер на згадку про цю євангельську подію це робить кожен єпископ: вибирає дванадцятьох найдостойніших священиків єпархії й умиває їм ноги. Того ж дня єпископ освячує миро, яке роздає по всіх церквах. У Великий четвер зранку у храмах правиться Вечірня з Літургією Василія Великого, а ввечері – Страсна утреня. 


У Чистий четвер наші діди і прадіди прибирали у стайнях, коморах, на под­вір’ях, у хатах – все мало бути чистим. Існує повір’я, що в Чистий четвер, до сходу сонця, ворон (або крук) носить з гнізда своїх пташенят купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року. Хворі люди купалися, бувало, вночі, “поки ворон дітей не купає”. У Чистий четвер також стригли дітей – “щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла”.

Священнослужителі кажуть, що у Чистий четвер людям варто бути в храмі Божому, а не зай­матися наведенням порядків вдома. Це потрібно було зробити швидше. Головне – порядок у душі.

Колись у селах, коли в церквах читалися Євангелія, люди намагалися дотримуватися тиші – не було чути ні сміху, ні співів, навіть голосних розмов на вулицях. Повертаючись додому, намагалися донести “страсну” свічку так, щоб не згасла. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла. Полум’ям страсної свічки випалювали у хаті хрест – “щоб нечисть хату минала”. На Харківщині ще вірили, що страсний хрест оберігає від пожежі. Його не стирали аж до наступного Чистого четверга.

Велика п’ятниця – найскорботніший день, коли у храмах не служиться жодна Літургія. У п’ятницю зранку правиться Вечірня з винесенням Плащаниці, а ввечері біля Плащаниці відправляють Єрусалимську утреню, яка прославляє смерть Ісуса Христа. Цього дня – строгий піст: нічого не можна вживати, аж поки не прикладемося до святого полотна. Деякі люди не вживають їжі аж до неділі, поки родина не сяде за святковий стіл. Це – вже не церковний припис, а традиція.

У п’ятницю зранку правиться Вечірня з винесенням Плащаниці. Вона закінчується піснями страсного характеру. Коли їх виконують, полотно з іконою Ісуса Христа виносять на церковне подвір’я і тричі обходять з ним довкола церкви – на знак Пресвятої Трійці. Після цього полотно кладуть на невеличкий стіл біля тетраподу – престолу з іконою покровителя храму. Робиться так званий саркофаг. 

Після виставлення Плащаниці царські двері не зачиняють до Провідної неділі. Це символізує прихід Ісуса Христа в ад у Велику суботу, а також те, що через смерть і воскресіння Він перед всіма відкрив ворота Царства небесного.

Щоб вірні мали можливість вшанувати Плащаницю, коли їм зручно, у п’ятницю та суботу церкви відчинені не лише вдень, а й вночі.

Напередодні Великодніх свят прийнято впорядковувати могили рідних. Хто не встиг цього зробити в суботу, саме зараз час прибрати на цвинтарях. Священнослужителі пояснюють, що, впорядковуючи могили, люди виявляють пам’ять і пошану до померлих рідних. На Великодні свята Церква рекомендує прийти на цвинтар і помолитися за їхні душі, адже Христове Воскресіння – це радість не лише для живих. 
                                                                                                 (за матеріалами газети "Високий замок")

Немає коментарів:

Дописати коментар

Статті, які вам сподобаються

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Ratings and Recommendations by outbrain

Дякую, що завітали на мій блог