Суржик – жахливий, огидний мовний покруч, неприродна суміш українських і російських слів, мовних зворотів із домішкою місцевих діалектів.
У словнику Бориса Грінченка зафіксовано два значення цього слова, аж ніяк не пов’язані з мовною проблемою. Перше – це змішаний хліб або мука з пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса тощо. А друге – людина змішаної раси.
Покалічивши дві мови, отримаєш суржик. Звідки ж він взявся у нашому мовленні?









