Коли слово має крила

 3 березня – день тих, хто вміє перетворювати тишу на сенс.

У цей день світ відзначає Всесвітній день письменника – свято людей, які живуть словом. Тих, хто не просто пише – а відчуває, проживає, пропускає через серце і дарує нам історії, що залишаються назавжди.

Письменники творять не лише тексти.

Вони формують світогляд.

Зберігають памʼять.

Будують мости між поколіннями.

Вчать нас думати, співпереживати, мріяти.

Саме завдяки їм народжуються світи, у які хочеться повертатися. Персонажі стають близькими, а рядки — внутрішнім компасом у складні часи.

Слово – це сила.

Contra spem spero! Історія сили

Сьогодні - день народження поетеси. 

І щоразу цього дня хочеться говорити про неї не як про «портрет зі шкільного кабінету», а як про дуже живу людину. 

Про дівчину, яка страшенно любила життя - навіть тоді, коли воно боліло. 

Про жінку, яка могла знати десятки мов, але найсильніше говорила мовою свободи. 

Про людину, яка не чекала кращих часів - вона їх створювала словом. 

Там, де живе мова

13 вересня відзначаємо особливе свято - День українського словника. 

Воно з’явилося у 2006 році з ініціативи мовознавців НАН України, аби показати всім, наскільки важливе наше словникове багатство. 

 📖 Словник — це не просто список слів. 

"Шкільні" слова

Ось і пролунав перший дзвінок, позаду святкова «лінійка»,уже і перший навчальний день минув… Починаймо активно згадувати слова, якими відтепер будемо кожен день користуватися. До речі, деякі з цих слів (наприклад, «школа», «журнал», «коридор», «кома», «крапка», «тире», «апостроф») прийшли до нас з іноземних мов. 

«Словотвір» по-львівськи

Львівські програмісти створили проект «Словотвір» — платформу для пошуку, обговорення та вибору варіантів перекладу запозичених слів, якими рясніє українська мова. Переважно це англіцизми, які не мають українського відповідника.

Багато задавнених слів, узятих з англійської мови, прижились в українській мові, хоча мають відповідники у польській, іспанській, німецькій мовах. Проект створено

Ковалі слів

Коли письменникові бракує в мові звичних слів, він народжує нові. Так виникають авторські неологізми. В поезії І. Драча є такі його новотвори, як «журбота», «засмути», «білогруддя», «чорнобров’я», у Д. Павличка — «ластівочість», у М. Вінграновського — «зненавидь», у Л. Костенко — «орліший», у І.Світличного — «трояндиться». У М. Рильського — «розхмарене чоло», «білоодежна Дездемона», «празима»; у П. Тичини —

Мовні кліше

Слова - це не мідяки,  якими не шкода розкидатися. Слова - це валюта, а пуста мова не варта і доброго відгуку про неї.

У мові є звороти, які в деяких мовленнєвих ситуаціях повторюємо без змін як стійку словесну формулу. Від фразеологізмів вони відрізняються тим, що зберігають своє пряме лексичне значення і їм не властиве будь-яке забарвлення. До таких стійких словосполучень відносимо кліше, штампи та складені найменування.

Кліше — звичний зворот, який регулярно повторюємо у певних умовах і

Мовні нюанси. Пароніми

Багато проблем у мовців виникає, коли вони стикаються з паронімами – словами, що є досить близькими за будовою і звучанням, але різними за значеннями. Підступність їхня полягає у тому, що вони можуть різнитися інколи лише однією буквою, але значення слова при цьому зміниться радикально. Часто вони мають один корінь, а різняться лише префіксом, суфіксом чи закінченням. Разом з тим варто пам'ятати, що звукова, а іноді й значеннєва близькість паронімів може призвести до сплутування їх: національний – націоналістичний, відпуск – відпустка, хресний – хрещений, причинний – причиновий.

Сила слова

Багато вже сказано, написано про слово, його силу. Можемо навести безліч прикладів з літератури, історії,  життя, коли дійсно доброзичливе, щире, вчасно промовлене слово давало силу жити, творити, з «дна моря підіймало».  А що робити, коли кругом знають лиш «торочити», що «не вийде, не получиться, …»? Ця притча, думаю, дасть відповіді і на це питання, і на багато інших.

Ну що б, здавалося, слова...

Українська мова, не втомлюються нагадувати філологи, одна з найбагатших у світі.

Тож, знаючи все її лексичне багатство і дотримуючись літературних норм, нею можна висловити і складну абстрактну думку, і вишуканий мистецький задум, тобто легко і невимушено спілкуватися в будь-якому товаристві чи писати на будь-яку тему. Однак, як не прикро, ми здебільшого або банально не знаємо цих норм, або ігноруємо їх у повсякденному побутовому мовленні. Щоб нагадати їх читачам і допомогти краще засвоїти, періодично подаватимемо невеликі добірки слів, у вимові і написанні яких найчастіше трапляються помилки.