Зелені свята

Сьогодні відзначаємо одне з найбільших свят у році — Зіслання Святого Духа, або П’ятдесятницю, бо воно припадає на п’ятдесятий день після Пасхи. У понеділок, 4 червня, — празник Святого Духа. У народі ці свята називають Зеленими, бо вони символізують остаточний прихід літа.

Як і всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але, окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерев і квітів. Можливо,
тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.

Зелений тиждень у наших предків розпочинався з четверга — дівчата йшли в ліс або на поля і там «звивали вінки на всі святки», співаючи при цьому відповідних пісень. Вінки плели з чебрецю, конвалії, незабудок, інколи вплітали у них і полин. Після звивання вінків дівчата поверталися у село і обв’язували ними березу. У день Трійці, в неділю, йшли до цієї берези, щоб вінки відв’язати. Кожна розглядала свій. Якщо вінок залишався свіжим, його власниця була переконана, що буде щаслива, якщо ж зів’ялим — ні.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, яка називається клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням — зеленими гілками дерев. Їх встромляли у стріху, ворота, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою. Вважалося, що зелень відганяє русалок і нечисту силу.

Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи у полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків — ігорного дуба чи явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.

Хай дух святий наповнить вас сьогодні,
Дасть сили і наснаги вам добро творити,
А гілочка зелена, що є символом життя,
Святковий настрій допоможе вам створити!
Вітаю із зеленими святами!